Публікації

● ВИДАННЯ ● СТАТТІ ● АУДІО: Володимир Кушпет: власне виконання, Грають студійці Володимира Кушпета ● ВІДЕО: Лекції та розповіді про музичні інструменти, Власне виконання, Студійці, ВІА "Кобза" ● РІЗНЕ ● ІНТЕРВ'Ю

ВИДАННЯ

Самовчитель гри на старосвітських музичних інструментах: кобза Остапа Вересая, бандура Георгія Ткаченка, торбан Франца Відорта / Володимир Кушпет. – Київ, 1997. – djvu.

...Завдячуючи українським патріотам, які завжди були шанувальниками своєї традиційної етнокультури, вдалося зберегти поодинокі зразки музичних інструментів, їх стрій, способи гри, репертуар. Проаналізувавши інформацію попередніх поколінь дослідників щодо кобзи, бандури, торбана, я написав цей підручник. Він надає можливість самостійно опанувати гру на автентичних музичних інструментах: кобзі Остапа Вересая, бандурі зіньківської школи Георгія Ткаченка та торбані Відортів – інструменті світських співців. Оволодівши способом гри та співом у супроводі будь-якого з перелічених інструментів, ви відчуєте неповторну чистоту справжього кобзарського мелосу, та, гадаю, зрозумієте естетику старосвітського музикування.

Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX – поч. XX ст.): Наукове видання / Володимир Кушпет. – К.: Темпора, 2007. – 592 с.: іл. – pdf, djvu.

Книга є новим поглядом на унікальне явище української культури – діяльність мандрівних співців-музикантів. Автор на основі багатьох джерел досліджує феномен старцівства в контексті європейської історії, показує його високу духовну місію в житті українців протягом кількох століть. Читач дізнається про устрій професійних об'єднань мандрівних кобзарів, бандуристів та лірників, систему їхнього навчання, відкриє для себе таємничі "Устиянські книги". Чимало місця у книзі відведено питанням реконструкції старосвітських музичних інструментів та способів гри на них. Видання містить багатий ілюстративний матеріал, нотні зразки творів із старцівського репертуару. Розраховане на мистецтвознавців, етнографів, істориків, філологів та всіх, хто цікавиться історією української культури.

Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів / Володимир Кушпет. – К.: Темпора, 2016.
– Ч.І. – Музично-теоретична основа реконструкції старосвітського виконавства. – 110 с., іл.
– Ч.ІІ. – Українська колісна ліра. – 32 с., нот.
– Ч.ІІІ. – Кобза. – 154 с., нот.
– Ч.IV. – Бандура. – 151 с., нот.
– Ч.V. – Торбан. – 44 с., нот.
– Ч.VI. – Старосвітський спів. – 49 с., нот.
– Ч.VII. – Реконструкція виконання старосвітських композицій (дум). – 89 с., нот.
– Ч.VIII. – Додаток (ноти й тексти). – 177 с., нот.

Кобзар Остап Вересай: його музика та виконувані ним народні пісні / Упорядник Володимир Кушпет. – К.: Темпора, 2016. – 144 с., іл., нот., 2 CD.

Збірник під загальною назвою "Кобзар Остап Вересай. Його музика та виконувані ним народні пісні" складається з рефератів, зачитаних О.О.Русовим ("Остап Вересай, один из последних кобзарей малоруських") та М.В.Лисенком ("Характеристика музыкальних особенностей малоруських дум и песен исполняемых кобзарем Вересаем") на засіданні Південно-західного відділу Імператорського Руського Географічного товариства та надрукований за рішенням цього товариства.
Крім двох рефератів, до збірника увійшли ще й тексти творів, співаних Остапом Вересаєм та записаних П.П.Чубинським і О.О.Русовим, а також нотний додаток з 22-х творів, зафіксованих рукою М.В.Лисенка.
До збірника додані два СD з аудіозаписами всіх творів кобзаря Остапа Микитовича Вересая, покладених на ноти Миколою Віталійовичем Лисенком. Виконавці – Володимир Кушпет, Юрій Сковкін, Павло Ласкавчук, Сергій Нечипоренко.

Міфи та реальності кобзарства / Володимир Кушпет. – К., 2024. – 148 с., іл., нот.

Ця книга – намагання максимально доступно розтлумачити особливості української кобзарсько-лірницької музики з репертуару старців. Ще одна мета книги – розвінчання міфів, які оповили штучним павутинням історію українського мандрівного виконавства. Сьогодні назва "кобзарство" використовується незалежно від жанру та інструмента. Подібна музична "міфотворчість" гальмує повернення в українську музичну культуру традиційної співогри.

Вгору ^

СТАТТІ

Володимир Кушпет про історичну реконструкцію мамаївської кобзи. – bandurka.etnoua.info. – 2017.
Традиційні строї бандур / Володимир Кушпет // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Традиційна бандура: минуле, сучасне, майбутнє" (18-19 червня 2016). – Київ, НЦНК "Музей Івана Гончара", 2016. – С.83.
Духовність – основа кобзарства / Володимир Кушпет // Газета "Наша Віра". – Київ, 1997. – №5(109). – Травень. – С.11. – pdf.
Чи зручно стояти на голові? [Про підміну понять у народній музичній культурі] / Володимир Кушпет // Газета "Вісті з України". – Київ, 1996. – №33-34(1938-1939). – 16 серпня. – С.4. – pdf.

Скорочений варіант:

• Чи є у нас справжнє мистецтво? / Володимир Кушпет // Газета "Вечірній Київ". – Київ, 1996. – 16 серпня. – С.12. – pdf.

Вгору ^

АУДІО

Володимир Кушпет – власне виконання:

Володимир Кушпет: Кобза, ліра, торбан, бандура

1. Виконавська традиція співців-музик 18 − початку 20 ст.: КОБЗА, ЛІРА, ТОРБАН, БАНДУРА / Володимир Кушпет. − Київ, 2005. − 2 CD. − 19 треків. − Друковані матеріали: pdf-1, pdf-2.

Володимир Кушпет – народна бандура, вересаївська кобза, ліра, торбан, вокал.

...У народних піснях та переказах, думах і легендах зберігався духовний заповіт наших предків. Окрім улюбленого в Україні гуртового співу, розвинулося індивідуальне виконавство пісень у супроводі кобзи, ліри, торбана, бандури. Розквіт цього жанру припадає на 15-18 ст. Та вже з кінця 18 століття у міській музичній культурі змінюються національні музичні пріоритети на європейські. Потреба у світських бандуристах зникає, і народний музичний інструментарій (крім торбана) залишається в руках мандрівної незрячої братії – старців. Порівняльний аналіз різних музичних зразків від кобзарів, торбаністів, лірників, бандуристів 18 – початку 20 ст. демонструє існування жанрових та виконавських відмінностей у традиціях, що сформувалися внаслідок різних завдань (світських, духовних, соціальних, політичних тощо), які існували перед співцями-музикантами у різні періоди історії. Записи на цих дисках є спробою привернути увагу громадськості до процесів реконструкції традиційного виконавства.

● Зміст CD-1:

Дудочка, Козак-валець (танці) – вересаївська кобза → mp3.
Кисіль (танок) – вересаївська кобза → mp3.
Дума про Хведора Безродного (козацька псальма) – вересаївська кобза → mp3.
Розпинаніє Христа (псальма) – ліра → mp3.
Млинок, Саврадим, Молодичка (танці) – народна бандура → mp3.
Святому Георгію (кант) – ліра → mp3.
Подорож Вацлава Ржевуського (музика Грегора Відорта) – торбан → mp3.
Відортова пісня (музика Грегора Відорта) – торбан → mp3.
Спів Ревухи (музика Грегора Відорта) – торбан → mp3.

● Зміст CD-2:

Побратався сокіл (лірична) – народна бандура → mp3.
Біда (жартівлива) – народна бандура → mp3.
Про Саву Чалого (козацька) – народна бандура → mp3.
Потоп (псальма) – ліра → mp3.
Каперуш (танок) – ліра → mp3.
Христу на хресті (псальма) – вересаївська кобза → mp3.
Дума про удову і трьох синів – вересаївська кобза → mp3.
Гей, гук, мати, гук (козацька) – вересаївська кобза → mp3.
Хлопці-молодці (твір Степана Руданського) – вересаївська кобза → mp3.
Ой джигуне, джигуне (жартівлива) – вересаївська кобза → mp3.

У складі ВІА "Кобза":

Лісова пісня: Записи 1971−1974 рр. / ВІА "Кобза". − Київ, 2001. − 16 треків. − Друковані матеріали: pdf. − Аудіо: mp3(zip).

Олександр Зуєв – фортепіано, Володимир Кушпет – академічна бандура, Костянтин Новицький – академічна бандура, Валерій Вітер – вокал, Анатолій Лютюк – ударні, Олександр Рогоза – бас, Георгій Гарбар – флейта.

"Лісова пісня" – це барвінковий казковий світ роздумів і сподівань у поєднанні з чарами найніжніших почуттів, з незбагненними таємницями українського мелосу.

Ішов кобзар...: Записи 1976 р. / ВІА "Кобза". − Київ, 2001. − 13 треків. − Друковані матеріали: pdf. − Аудіо: mp3(zip).

Олег Ледньов – бас (керівник), Володимир Кушпет – академічна бандура, Костянтин Новицький – академічна бандура, Валерій Вітер – вокал, Генадій Татарченко – гітара, Василь Колекціонов – ударні, Микола Береговий – альт, Євген Коваленко – фортепіано, Георгій Гарбар – флейта.

Народна пісня землі української – це невмирущість духу народного, це глибинний світ кохання й надій, смутку й радощів, які не полишають нас протягом життя.

Вгору ^

Грають студійці Володимира Кушпета:

Міст із минулого: Від традиційного виконавства до кобзарського мистецтва 19 − поч.21 ст. [Традиційна бандура, вересаївська кобза] / Сергій Захарець, Микола Плекан, Тарас Шушайло, Євген Гамага, Андрій Білоус. − Київ: Темпора, 2003. − 19 треків. − Друковані матеріали: pdf. − Аудіо: mp3(zip).

Сергій Захарець, Микола Плекан – традиційна бандура.
Тарас Шушайло, Євген Гамага, Андрій Білоус – вересаївська кобза.

На цьому диску ви почуєте твори, записані учнями Володимира Кушпета. Завдячуючи їх відданості справі відродження виконавських традицій, сьогодні ми маємо можливість почути у супроводі автентичних музичних інструментів унікальні зразки творів з репертуару кобзаря Остапа Вересая, традиційних бандуристів Гната Гончаренка, Степана Пасюги, Михайла Кравченка та Георгія Ткаченка – художника й бандуриста, який врятував для нащадків старосвітський інструмент та "зіньківський" спосіб гри на ньому. Уперше в Україні озвучено кілька ранніх творів Гната Хоткевича, зібраних та виданих у Канаді відомим дослідником і бандуристом Віктором Мішаловим. Також уперше прозвучать деякі композиції для традиційної бандури, написані Володимиром Кушпетом.

Кобзарський монолог / Сергій Захарець. − Київ: Темпора, 2003. − 19 треків. − Друковані матеріали: pdf. – Аудіо: mp3(zip).

Сергій Захарець – народна бандура, вокал.

Сергій Захарець – бандурист нової виконавської формації, який присвятив свою творчість популяризації старосвітської бандури. Якщо перші реконструктори виконавської традиції Георгій Ткаченко, Микола Товкайло, Микола Будник та інші намагалися зберегти та повернути автентичний інструмент на українські терени, то Сергій Захарець спрямовує свої зусилля на популяризацію його засобами художнього виконавства. Віртуозна техніка гри, блискуче володіння голосом, характерність у створенні образів, наслідування традицій та академічна музична освіта... Ці записи – перша студійна робота лауреата Національного конкурсу Сергія Захарця – увібрали широку та різножанрову виконавську палітру. Гадаємо, що робота цього талановитого бандуриста буде цікава усім шанувальникам кобзарської музики як в Україні, так і за її межами.

Гуляй, молодий! / Сергій Захарець. − Київ: Темпора, 2007. − 10 треків. − Друковані матеріали: pdf. – Аудіо: mp3(zip).

Сергій Захарець – вокал, бандура, сопілка, бубон, бухало, гітара.
Володимир Кушпет – аранжування, бек-вокал, ліра, волинка-коза, клавішні.

Проект "Гуляй, молодий!" є спробою в жанрі етно-поп-музики поєднати реконструйовані зразки народної та професійної традиції центру і сходу України, використати автентичні музичні інструменти, прийоми гри та звукоряди для повноцінного введення їх у сучасну молодіжну культуру. А ще – призвичаїти вухо широкого слухацького загалу до нових тембрів, а око – до адекватного візуального сприйняття маловідомої старосвітської бандури, ліри, волинки-кози, бубна, бухала поруч зі звичними гітарами, синтезаторами, ударними... Послухайте, як це цікаво звучить. А тоді спробуйте самі – і побачите, як класно у Вас виходить...

Торбаніст Микола Плекан. − Київ: Темпора, 2016. − 14 треків. − Друковані матеріали: pdf. − Аудіо: mp3(zip).

Микола Плекан – торбан.

Микола Плекан [1983−2015] народився у с.Горожанка Монастириського р-ну Тернопільської обл. Закінчив Стрітівську вищу педагогічну школу кобзарського мистецтва та Київський університет культури і мистецтв по класу народної та академічної бандури. Під час навчання в КНУКІМ під керівництвом Володимира Кушпета опанував гру на торбані. Лауреат мистецького конкурсу Фонду культури "Молоді імена" та міжнародних конкурсів імені Гната Хоткевича та Григорія Китастого. У супроводі старосвітської бандури записав кілька творів традиційної музики на збірний CD "Міст із минулого" (2003). Провадив активне концертне життя і Україні та за кордоном. Микола Плекан був солістом Національної капели бандуристів України ім.Платона Майбороди та одним із найпрофесійніших виконавців стародавньої музики на народній бандурі й торбані.